2023 / 2024 навчальний рік

Фізкультурно-оздоровча робота у ЗДО№289

«Здоров'я - це єдина коштовність, заради якої дійсно не варто шкодувати часу, сил, праці і всіляких благ...»

М. Монтень.

Завідувачем Голобородько В.І., вихователем-методистом Верхівською О.А. та медичною сестрою Сорокіною О. Л. складено систему оздоровчо-профілактичних заходів по роботі з дошкільниками різних вікових груп на основі врахування стану здоров’я кожного вихованця.

З метою зміцнення здоров’я дошкільників через створення навчально-ігрових комплексів підібрані методичні матеріали по роботі з дітьми за такими темами:

Кольоротерапія, аромотерапія, фізкультурні атрибути з бросового матеріалу. Узагальнені вправи та комплекси гімнастики пробудження з використанням навчально-ігрових комплексів. Розроблені та підібрані комплекси вправ для використання таких комплексів вдома та ЗДО, що сприяють профілактиці різних видів захворювань, а також використовуються в роботі з дітьми, які перенесли важкі захворювання: вправи дихальної гімнастики, точкового масажу, а також корегуючої гімнастики для очей, на виправлення постави, профілактики плоскостопості.

Упродовж року проводяться різні види занять з фізичної культури, спортивних та рухливих ігор, свята та розваги спортивного характеру з батьками. Під час проведення індивідуальних занять з фізичної культури використовуються ігрові прийоми з використанням навчально-ігрових комплексів, що надає можливість підвищити рівень ефективності оздоровчої частини занять. Значно покращено розвиток навичок виконання різних видів рухів, розвитку фізичних якостей дошкільників завдяки індивідуальному для кожного добору вправ. Вихователі застосовують оздоровчо-профілактичні комплекси вправ згідно групи здоров’я кожного вихованця.

В системі роботи з дітьми широко застосовуються сюжетні, тематичні, контрольні заняття з фізичної культури. Вихователі планують та проводять не лише традиційні види індивідуальної роботи з фізичного виховання, але й спеціальні міні-заняття на навчально-виховних комплексах, основне завдання яких – відпрацювання тих навичок, якими дитина повинна оволодіти в процесі навчання. Основним змістом роботи дошкільного закладу є зміцнення здоров’я, досягнення повноцінного фізичного розвитку малят. Для реалізації цієї задачі в нашому закладі здійснюється комплексний підхід до проблеми оздоровлення.

Просвітницька робота з батьками щодо охорони здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей у літній період передбачає створення інформаційних матеріалів (папки-пересувки, фотостенди, бюлетені, тематичні добірки та ін. ), обговорення проблем зміцнення здоров’я і фізичного розвитку дітей на батьківських зборах, консультаціях; проведення семінарів-практикумів для батьківського загалу; заохочення рідних дитини до участі в освітньо-оздоровчій роботі закладу дошкільної освіти (свята, розваги, виставки, туристичні походи); їх залучення до створення сприятливого розвивального середовища (оформлення фізкультурних осередків у групових кімнатах, облаштування спортивного майданчика, «Стежки здоров’я», виготовлення фізкультурного обладнання власними руками) тощо. Дотримання психолого-педагогічних, методичних, санітарно-гігієнічних вимог до організації фізкультурно-оздоровчої в закладі дошкільної освіти у літній період, ефективне використання погодних умов та природних чинників дасть змогу педагогам створити необхідні умови для збереження, зміцнення, відновлення здоров’я та гармонійного фізичного розвитку дітей раннього і дошкільного віку.

Організація літнього відпочинку та оздоровлення дітей дошкільного віку.

Літо – час оздоровлення дітей. Організація літнього оздоровлення та відпочинку має велике значення для відновлення сил, поліпшення стану здоров’я дітей закладів дошкільної освіти.

В нашому садочку літньої пори діти частіше бувають на свіжому повітрі, на майданчиках. Адже саме тут відбуваються основні оздоровчі моменти.

Використати цей період необхідно дбаючи про повноцінне загартування повітрям, сонцем і водою. Ці природні чинники треба задіювати помірковано, не забуваючи про основні вимоги до загартувальних процедур:

· системність,

· послідовність,

· регулярність,

· урахування стану здоров’я та

· емоційного ставлення дитини до оздоровчих процедур.

Розпорядок організації життєдіяльності дітей на день у літній період ЗДО № 289

ОРІЄНТОВАНИЙ РЕЖИМ ДНЯ НА ЛІТНІЙ ПЕРІОД ДІТЕЙ

3-ГО РОКУ ЖИТТЯ ЗДО № 289

ОРІЄНТОВАНИЙ РЕЖИМ ДНЯ НА ЛІТНІЙ ПЕРІОД ДІТЕЙ

4-ГО РОКУ ЖИТТЯ ЗДО № 289

ОРІЄНТОВНИЙ РЕЖИМ ДНЯ НА ЛІТНІЙ ПЕРІОД ДІТЕЙ

5-ГО РОКУ ЖИТТЯ ЗДО № 289

ОРІЄНТОВНИЙ РЕЖИМ ДНЯ НА ЛІТНІЙ ПЕРІОД ДІТЕЙ

6-ГО РОКУ ЖИТТЯ ЗДО № 289

ОРІЄНТОВНИЙ РЕЖИМ ДНЯ НА ЛІТНІЙ ПЕРІОД ДІТЕЙ

6-ГО РОКУ ЖИТТЯ

Група № 3 ЗДО № 289 (10.30 годин роботи)

Чим ще ми маємо наповнити літнє дозвілля дошкільників?

Доречно, щоб це були ігри, розваги, спостереження, праця в природі, загартувальні процедури, пішохідні переходи, спортивні свята.

Цікавими для дітей будуть лялькові вистави, концерти, вікторини, інсценівки, драматизації казок, у яких вони будуть брати безпосередню участь. Вихователь має потурбуватися про різноманітність вражень і знань, які отримають малюки за три місяці літа.

Загартувальні процедури

Загартування повітрям

· повітряні ванни в приміщенні(діти мають їсти, гратися і спати в теплу погоду при відчинених вікнах);

· повітряно-сонячні ванни(на прогулянках, які організовують кожного дня по три рази. Проводити прогулянки слід за будь-якої погоди. При загартуванні повітрям дуже важливо правильно одягати дитину – відповідно до сезону і погоди, щобзабезпечити їй вільну рухливість і необхідний тепловий комфорт. У теплі дні організовують ігри середньої рухливості, щобдіти не перегрівалися);

Загартування водою

· обтирання(починати загартування водою можна з вологого обтирання (1-2 хвилини) спочатку з рук, шиї. Далі обтирати до пояса, потім ноги. Температура води від +32ْС, +28ْС до +22ْС, +20ْС.

· обливання(Загартуванню сприяє обливання стоп. Після прогулянки також можна обливати ноги дітей нагрітою на сонці водою);

· плескання ( у гумових басейнах, встановлених на майданчиках);

Загартування сонцем

· Дітям рекомендується короткотривале перебування на сонячній ділянці. Вкрай обережно сонячні ванни призначаються дітям від 1 до 3 років.

· Перші сонячні ванни треба приймати при температурі повітря не нижче +18°С. Тривалість їх не повинна перевищувати 5хвилин (далі додавати по 3-5 хвилин, поступово доводячи до години).

· Загорати часто, але нетривало.

· Кращий час для засмаги: 8-11 і 17-19 годин.

· Приймати сонячні ванни найкраще ранком, коли повітря особливо чисте і ще не занадто пекуче, а також ближче до вечора,коли сонце хилиться до заходу.

· Не рекомендується загоряти безпосередньо перед їжею і відразу після неї. Сонячні ванни можна приймати через 30-40хвилин після сніданку, а закінчувати не менш ніж за годину до чергового прийому їжі.

· Абсолютним протипоказанням до проведення сонячних ванн є температура повітря +30 ْС.

· Після сонячних ванн, а не до них, дітям призначають водні процедури.

Заняття з фізичної культури

Влітку, як і взимку заняття складається з трьох частин, але при його проведенні необхідно кожного разу враховувати стан погоди і в залежності від того збільшувати або зменшувати навантаження.

Влітку заняття з фізкультури мають відрізнятися динамічністю, швидкою зміною діяльності. Вихідні положення не повиннібути стабільними, раз і назавжди закріпленими за даними вправами, їх треба частіше змінювати.

Ранкова гімнастика

· Влітку ранкову гімнастику обов’язково проводити на повітрі.

· У теплу погоду діти мають виходили на гімнастику в трусиках і майках, по можливості, босоніж.

· Структура ранкової гімнастики влітку залишається незмінною.

· У залежності від погоди змінюється темп проведення вправ, а інколи вихідні положення.

Ігри

Спортивні(бадмінтон, городки, з елементами футболу, з елементами баскетболу).

Рухливі(ігри з ходьбою, бігом, рівновагою; з повзанням і лазінням; з киданням і ловлею предметів; зі стрибками; наорієнтування у просторі).

Рухливі ігри на свіжому повітрі слід проводити щодня:

· під час ранкового прийому – одна-дві гри малої та середньої рухливості;

· на прогулянках у першу і другу половину дня – на кожну планується не менше трьох ігор різної рухливості при цьому першу гру розпочинають через 10-15 хвилин після початку прогулянки, коли діти дещо адаптуються до погодних умов, а останньою проводять малорухливу гру;

· увечері (після 16.00) – одна-дві гри малої та середньої рухливості.

Під час літньої спеки ігри з бігом або стрибками доцільно організовувати у другій половині дня, у затишку.

При поясненні гри не можна садити або ставити дітей обличчям до сонця. Сонце заважає дітям бачити вихователя, і вони погано сприймають пояснення і показ рухів у грі.

Рольові(згідно з вимогами програми, атрибути виносити на майданчик);

Народні(згідно з вимогами програми, атрибути виносити на майданчик).

Організація і проведення цільових прогулянок на природу

Ми можемо любити тільки те, що знаємо. Треба дати змогу дітям побачити хоч найближчі місцевості, знати в них кожну річку, ліс, озеро, острів тощо, знати рослинність, звірів свого краю, чим люди займаються, біля чого працюють.

С. Русова

Особливості цільової прогулянки

Посилення уваги до екологічного та патриотичного виховання дошкільників вимагає пошуку різноманітних форм ознайомлення їх з природою. Однією з таких форм, потенціал яких ще недостатньо використовуються вихователями, є цільові прогулянки на природу, що інтегруються з пішохідними переходами, є зручною й корисною формою організації дітей, що дає можливість знайомити їх з найближчим природним оточенням.

Цільові прогулянки вносять різноманітність у життя дітей, збагачують їхню уяву, дають змогу краще пізнати природне середовище місцевості, де вони мешкають : парк, сквер, ліс, луки, поле, ставок, річку. Такі прогулянки можуть проводитися не тільки з пізнавальної, а й з пізнавально-практичною метою - збирання ягід, грибів, насіння дикоростучих трав для підгодовування птахів узимку.

Відмінність їх від повсякденних прогулянок полягає у тому, що вони проводяться за межами ЗДО.
Обсяг програмових завдань, що намічається для реалізації на цільовій прогулянці, значно менший від того, що передбачається екскурсією. І все ж цінність таких прогулянок у тому, що завдяки регулярності їх проведення можна простежити зміни в об'єктах природи, виявивши їх причини.

Особливо багато можливостей для спостережень під час цільових прогулянок надає літо. Рослини, що зацвітають, розмаїття видів комах, птахів, їхня пристосувальна поведінка створюють необмежений простір для надання дітям цікавої інформації, спрямованої на пізнання рідної природи, її краси.
Часом можна почути запитання : для чого маленьким дітям потрібні знання про рослинний, тваринний світ? Достатньо, щоб, вони засвоїли знання про найбільш важливі залежності у природі між організмом і умовами існування. Але ж засвоєння знань ніколи не може розглядатися в дошкільному віці як самоціль . Це - аспект всебічного розвитку дитини.

Знання, на думку дидактиків, виконують 3 функції у формуванні особистості :

- інформативну
- орієнтовну
- оціночну.

Можливості цільової прогулянки

Інформуючи про найближче оточення в процесі цільових прогулянок, вихователі здійснюють важливе виховне завдання - формування реалістичних знань, без яких неможливе оволодіння систематизованими знаннями, тобто встановлення об’єктивних зв’язків між предметами і явищами природи, серед яких провідними є причинні. Саме встановлення таких зв’язків характеризує рівень дитячого мислення.
Важливим є те, що в процесі ознайомлення з рослинами, тваринами під час цільових прогулянок розвивається мова дітей, поповнюються словник, бесіди це засіб розвитку діалогічної і монологічної мови.
Цільові прогулянки створюють чудові можливості для розвитку сенсорної сфери дитини. Кожна зустріч з новими об»єктами природи - це можливість побачити, доторкнутися, понюхати, прислухатися до них, і вихователі повною мірою повинні використати ці можливості.

Не можна переоцінити роль цільових прогулянок для розвитку у дошкільників пізнавальних інтересів і спостережливості - винятково важливих якостей у підготовці до школи.
У наш час винятково важливого значення набули проблеми екологічного виховання - формування нового, свідомого, відповідального, бережного ставлення до природи, розвитку екологічної етики, що ґрунтується на ідеї співпереживання, самооцінки всього живого. Екологічне виховання тісно пов’язане з екологічною освітою. Лише на основі знань, діяльність у природі формується екологічна культура, яка полягає в тому, що людина усвідомлює загальні закономірності природи і суспільства, вважає природу рідною домівкою, яку треба берегти і про яку треба піклуватися.

Яка ж роль цільових прогулянок у формуванні екологічної культури малят?

Цільові прогулянки цінні тим, що під час їх проведення діти отримують знання про взаємозв’язки в природі, про цінність для людини тих чи інших об'єктів природи, про правила природокористування. На цільових прогулянках діти можуть повправлятися у виконанні правил природокористування : на ставку, у лісі, в лузі ми гості, і поводитися треба чемно, не порушувати спокою тих, хто постійно там живе.
Ознайомлення з різноманітними об’єктами природи під час цільових прогулянок є важливим засобом естетичного розвитку дітей. Сприймання яскравих пейзажів, гармонійних сполучень барв у квітів - все це пробуджує у дітей почуття краси, виховує любов до природи. Велику роль у цьому відіграє емоційна чутливість вихователя, уміння не лише побачити красу природи, а й доступно донести її до дітей з тим, щоб прищепити естетичні цінності, важливі не лише для естетичного розвитку особистості, а й для доброго, гуманного ставлення до навколишньої природи.
Цільові прогулянки на природу є джерелом збагачення життя прекрасним. Навчаючи дітей після прогулянок відображувати на серветках, тарілках, чашечках, рукавичках природу - квіти, метеликів тощо, вихователі формують їх естетичні смаки, бажання створювати красу навколо себе.
Перебування серед природи, вплив природних факторів, активні рухи дітей під час цільових прогулянок стимулюють обмін речовин, загартовують дітей. Обов’язковою умовою проведення цільових прогулянок є вибір сприятливого з екологічної точки зору маршруту.
Дитячі садки знаходяться у різноманітних природних умовах, тому визначити тематику цільових прогулянок потрібно, виходячи з можливостей природного оточення ЗДО, а також явищ, які характерні для певної пори року, спостереження за якими цікаві для дітей.
Якщо недалеко протікає струмок, річка, озеро, водосховище, море, існує чудова можливість для проведення туди цільових прогулянок.
Цільові прогулянки на луки, в ліс, у парк, сквер, де можна знайомити з лісовими, лучними рослинами, деякими тваринами.
Надзвичайно сприятливі умови для цільових прогулянок мають ЗДО, розташовані поблизу ботанічних садів, які є майже в кожному обласному центрі.
Цільові прогулянки здійснюються у сад, на поле, на пустир.

Характерна ознака цільових прогулянок на природу - неодномірна насиченість їх матеріалом у різні пори року в зв’язку з природними процесами, характерними для нашої флори і фауни.

Профілактика дитячого травматизму

Шановні батьки!

Здоров'я - це найважливіше, що є в житті людини. Закликаємо вас зміцнювати та берегти його.

З настанням літньої спекотної погоди населення поспішає до водоймищ, озер, річок. Як приємно відпочити біля води, позагоряти, поплавати, попірнати... Але чи знайомі вам правила поведінки біля водоймищ?

Вода є не тільки джерелом життя, здоров'я та задоволення, але й джерелом небезпеки для життя людини. Тому, знаходячись біля води, будь завжди максимально обережним. Пам’ятай, що на річці є течія, і дно річки може бути замуленим. Вода в озерах, ставках стояча, тобто більш забруднена, ніж у річках, і це може спричинити зараження при купанні. У морі на воді триматися легше, бо густина солоної води вища за густину прісної.

При організації відпочинку на воді дотримуйся наступних правил безпеки:

· купання починай при температурі повітря +25 °С та температурі води +17-19 °С;

· купайся тільки в спеціально відведених та обладнаних місцях;

· якщо пляжу поблизу немає, вибирай чистий пологий берег, але попередньо з’ясуй, чи немає на дні корячок, гострих підводних каменів, коловоротів, ям тощо;

· не купайся відразу після прийому їжі;

· знаходься у воді не більше 10-15 хвилин, не доводь тіло до ознобу;

· не плавай далеко від берега, не запливай за попереджувальні знаки;

· не переривай купання частими виходами із води і не стій мокрим на вітрі;

· потрапивши у сильну течію, не борись проти неї, а пливи за течією, наближаючись до берега;

· не входь у воду занадто розігрітим: перепади температури можуть спричинити судоми;

· при судомах не розгублюйся, намагайся утриматися на поверхні води і клич на допомогу;

· потрапивши у вир, набери побільше повітря у легені, занурся у воду і сильним ривком у бік за течією виходь з виру і випливай на поверхню;

· не лежи після купання на сонці, а відпочивай у затінку;

· при виході із води розітри тіло долонями або рушником насухо і одягнись.

Дитячий травматизм — сфера уваги всіх — держави, міністерств внутрішніх справ, освіти, охорони здоров'я, до­шкільних закладів, школи, спортивних організацій, водіїв усіх видів транспор­ту і , насамперед, сім'ї.

Найважливішими заходами його профілактики є контроль за вчинками дітей з боку дорослих, усунення з поля їх зору небезпечних предметів — ножів, гострих палиць та шпиць, сірників, хімічних речовин, ліків, заборона гра­тись на вулицях та дорогах, купатися без нагляду дорослих і в неперевірених місцях та багато інших. Для профілак­тики травматизму дітей грудного віку треба уникати їх піднімання над собою (над головою) та укладання на стільцях, звідки вони можуть упасти.

У першій лінії боротьби з травма­тизмом роль медичної науки і її пред­ставників полягає в науковому обгрун­туванні ролі соціально-економічних та екологічних факторів у профілактиці та лікуванні травм. Особливу роль тут відіграють наукові рекомендації гігіє­ністів, фізіологів та насамперед ліка­рів—терапевтів, хірургів, травматологів.

Другу ланку боротьби з травматизмом складають спільні зусилля керівників підприємств, установ, організацій, ко­лективів та батьків з лікарями щодо роз­робки і дотримання в цих колективах за­ходів профілактики травм, їх аналізу та конкретних висновків про результати цих заходів, а також удосконалення.

Третя лінія боротьби — головна лі­нія — медична. Проводиться за спри­яння, допомоги органів внутрішніх справ (міліції, ДАЇ, пожежників тощо). Нею передбачені організація першої допомоги тим, хто отримав травму, їх лікування та реабілітація.

У ролі таких дорадників виступають Міністерство охорони здоров'я. Націо­нальна академія медичних наук, науко­во-дослідні та навчальні медичного профілю університети, академії та інститути. Конкретними учасниками другої лінії профілактики є працівни­ки лікарень, санепідемстанцій, науко­во-дослідних лабораторій та кафедр, медсанчастин та медпунктів на підприє­мствах, шкільні та дільничні лікарі.

Модель

фізкультурно-оздоровчої роботи

в комунальному закладі

«Дошкільний навчальний заклад (ясла - садок) №289 Харківської міської ради»

«Турбота про здоровья – це важливий труд вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд,залежить їхнє духовне життя, світогляд,Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд,розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили.»

В.О.Сухомлинський

Одним із пріоритетних напрямків освітнього процесу в нашому закладі є фізичне виховання дітей, яке спрямоване на охорону та зміцнення здоров’я, підвищення опірності й захисних сил дитячого організму, поліпшення його працездатності; на своєчасне формування у малюків життєво важливих рухових умінь та навичок; на виховання стійкого інтересу до рухової активності, потребі в ній, вироблення звички до здорового способу життя.
Зміст та форми організації фізичного виховання обираються згідно з нормативно – правовими документами та основними програмами.
У нашому закладі постійно відстежується стан здоров’я дітей, їх фізичний розвиток, рівень засвоєння ними основних рухів.
Однією з найбільш важливих переваг оздоровлення дітей у нашому закладі є те, що дитину оточують кваліфіковані вихователі, практичний психолог, сестра медична старша, які здійснюють постійний контроль за виконанням оздоровчих заходів, підтримують інтерес дитини до власного здоров’я.

З метою підвищення рівня фізичної досконалості дошкільників, що передбачає міцне здоров'я, гармонійний фізичний розвиток та всебічну фізичну підготовленість до життя та праці, колектив закладу дошкільної освіти працює над удосконаленням шляхів організації педагогічного процесу, визначенням ефективних методів та прийомів роботи з дітьми, батьками та вирішує такі завдання:
- покращення відповідних умов для занять з фізичного виховання;
- прищеплення стійких культурно – гігієнічних навичок;
- навчання догляду за власним тілом, формування навичок надання першої долікарської допомоги;
- формування у дітей здорового способу життя, виховання відповідального ставлення до свого здоров’я;
- організація раціонального розвивального середовища для різних форм видів рухової активності, створення сприятливих умов для позитивних емоційних та морально-вольових проявів дітей;
- організація збалансованого харчування;
- розвиток і підтримка обдарованих дітей, створення для них оптимальних умов для навчання і удосконалення спортивної майстерності;
- виховання інтересу до рухової активності дітей;
- залучення батьків до тісної співпраці із педагогічним колективом.
Важливою складовою освітнього процесу закладу є організація роботи з педагогами. Для педагогічного колективу пріоритетною стала мета:
- вивчення досягнень науки та передового педагогічного досвіду з проблеми збереження психічного та фізичного здоров’я дошкільників;
- формування основ здорового способу життя;
- зменшення захворюваності вихованців та забезпечення психолого – педагогічної реабілітації дітей;
- виховання інтересу до активної рухової діяльності кожної дитини;
- формування системи валеологічних знань, основ екологічної освіти;
- постійне пропагування принципів здорового способу життя серед батьків.
Організовуючи освітній процес та взаємодію з вихованцями, педагог має досконально володіти фаховими методиками, знати вікові психологічні особливості дітей, уміти аналізувати проблеми і на основі цього аналізу вносити корективи в педагогічний процес, досягати запланованих результатів. Сприяють підвищенню компетентності педагогів – засідання педагогічних рад, методичні об’єднання, семінари, семінари – практикуми, інструктивні наради, психолого – педагогічні дослідження.
Істотним компонентом в організації оздоровчої роботи у дошкільному навчальному закладі є співпраця педагогічного колективу з родинами вихованців.

Співпрацюючи з батьками педагоги

прагнуть вирішувати такі завдання:

- формувати у батьків правильне розуміння мети оздоровчих заходів для дітей;

- здійснювати спільно з педагогами закладу дошкільної освіти роботу щодо забезпечення всебічного розвитку дітей;

- поширювати знання з різних напрямків фізкультурно – оздоровчої діяльності;

- вивчати досвід сімейного виховання, поширювати його серед батьків, використовувати в діяльності закладу дошкільної освіти.

Вирішення визначених завдань реалізується за такими напрямками:

- організація змістовної наочної пропаганди (батьківські куточки, інформаційні бюлетені, фотостенди та ін.;

- обговорення проблем зміцнення здоров’я та фізичного розвитку на батьківських зборах, консультаціях, лекторіях, конференціях;

- активним залученням медичного персоналу та членів родин вихованців до безпосереднього спостереження системи роботи закладу до підготовки та проведення фізкультурних заходів з дітьми та методичної роботи з педкадрами.

Педагогічним колективом нашого закладу дошкільної освіти створена система роботи, яка спрямована на зміцнення та збереження здоров’я вихованців. Робота закладу сприяння здоров’ю здійснюється за такими напрямками:

- пізнавальний (навчальні заняття з фізичного, мовленнєвого , логіко – математичного, екологічного, психічного, художньо - естетичного розвитку, ознайомлення з довкіллям - безпека життєдіяльності, дні здоров’я, свята та розваги, заняття - змагання);

- еколого – розвивальний (спостереження, досліди, експеременти, екскурсії, прогулянки, ігротерапія, оздоровчі хвилинки, сміхотерапія, туристичні походи, рухливі ігри, самостійна рухова активність, індивідуальна робота);

- оздоровчо – валеологічний (загартування, дихальна гімнастика, масаж, «стежка здоров’я», психогімнастика, фіто -, аромотерапія, фізіопроцедури, зволоження повітря, змащування носової порожнини, сон, харчування ).

Пізнавальна робота

Фізкультурні заняття є пріоритетними у процесі систематичного, послідовного формування, закріплення і вдосконалення основних рухових умінь і навичок у дітей розвитку їхніх фізичних якостей. Такі заняття проводяться двічі на тиждень за загальним розкладом занять у приміщенні або на майданчику (в період з квітня по жовтень за належних погодних умов, систематично) і тричі на тиждень під час прогулянок у першій половині дня протягом усього року. Тривалість фізкультурних занять на прогулянках така сама, як і занять у залі, але за холодної днини може подовжуватися на 5 хвилин. Варіативність проведення визначається різними чинниками, як – от: пора року і погода (відповідно – одяг та взуття дітей), наявність обладнання та інвентарю, ступінь володіння дітьми рухами. Крім традиційних застосовуємо такі види занять з фізкультури: ігрові, заняття – тренування, сюжетно – рольові, заняття, що будуються на танцювальному матеріалі (проводять музичний керівник спільно з вихователем). У кожне заняття вихователі обов’язково включають аутотренінг, коригувальні вправи, елементи методики М. Єфименка. А також навчає дітей елементів ігор спортивного характеру: баскетбол, футбол, хокей, волейбол.

Організовуючі навчальні заняття з різних видів діяльності, вихователі дошкільних груп, надають перевагу цікавим довірливим бесідам, розмовам, моделюванню та аналізу певних ситуацій, дослідам, експериментуванням, дидактичним та сюжетно – рольовим іграм. Максимально використовують наочність (ілюстрації, альбоми, картини, відеофільми тощо). Поряд із традиційними технологіями фізкультурно – оздоровчої роботи використовують інноваційні технології. Проводять хвилинки – здоровинки, як частину заняття (фізкультхвилинку) чи як фізкультпаузу, точковий масаж, пальчикові вправи, психогімнастики, щоб фізично розвантажити дітей, допомогти їм зняти втому або стимулювати діяльність певних органів під час різних видів навчальної діяльності. Організовуючи рухову активність у повсякденні проводять тижні безпеки життєдіяльності, заняття – змагання, спортивні свята та розваги, малі олімпійські ігри (два рази на рік) до участі в яких залучають медиків та батьків.
Психічне здоров'я є складовою загального поняття про здоров'я. В основі діяльності практичного психолога ЗДО лежить забезпечення психологічного і фізичного комфорту, душевного здоров'я, позитивних емоцій, індивідуальний підхід, корекція індивідуальних проявів психіки. Психологічною службою (практичний психолог Мацала І.О.) здійснюється супровід «Школи сприяння здоров’ю».

Еколого – розвивальна робота

Рухова діяльність супроводжує наших дітей протягом усього дня, а не лише на спеціально запланованих заняттях. З метою активізації рухового режиму в повсякденні вихователі дошкільних груп як варіант фізкультурних занять на прогулянках організовують дитячий туризм у формі прогулянок – походів за межі дошкільного закладу за спеціально розробленими маршрутами. Основна мета прогулянок – походів – оздоровлення дітей, запобігання гіподинамії, вдосконалення рухових навичок у природних умовах та розвиток фізичної витривалості. Вони проводяться, починаючи з другої молодшої групи. Їх тривалість становить: у другій молодшій групі – 15–20 хв., у середній – 20 – 25 хв., у старшій – 25 – 30 хв. в один бік.
Особливого значення набуває самостійна рухова діяльність як форма активізації рухового режиму. Щодня в усіх вікових групах на неї відводиться час у вільні від занять години ранкового прийому, прогулянок, надвечір’я тощо. Завдання педагогів – забезпечити належний рівень та зміст рухової активності дітей завдяки збагаченню їхнього рухового досвіду, створенню необхідної матеріальної бази в приміщеннях зали, груп на фізкультурному та ігровому майданчиках, використанню інших прийомів непрямого (опосередкованого) й прямого (безпосереднього) керівництва цією формою роботи.
У відведений для самостійної рухової діяльності час з дітьми різних вікових категорій щодня організовується також індивідуальна робота з фізичного виховання. Дітей залучають до неї для ознайомлення з основними рухами, поглибленого розучування їх та закріплення відповідних навичок для усунення відставання в розвитку фізичних якостей (внаслідок невідвідування дитячого садка дошкільного закладу, індивідуальних особливостей стану здоров’я, фізичного і психічного розвитку та інших чинників). Її метою є також активізація малорухливих дітей, запобігання порушення постави і стопи та виправлення їх. Виходячи з аналізу стану здоров’я, фізичного розвитку й підготовленості, інтерес дітей, педагоги визначають мету індивідуальної роботи, добирають потрібне обладнання та інвентар і проводять її з однією дитиною чи з підгрупами по 2–4 дітей.
Такі форми роботи допомагають дитині відчути себе частинкою природи, навчитись зливатися з природою, стати більш гармонійним.

Оздоровчо – валеологічна робота

З метою збереження і зміцнення здоров'я, сприяння всебічному фізичному розвиткові, підвищення рівня функціональних та адаптаційних можливостей організму дітей в нашому закладі дошкільної освіти впроваджуються: ранкова гімнастика, яка збадьорює дітей і створює гарний настрій; після денного сну – гімнастика пробудження, яку вихователі проводять під мелодійну музику в поєднанні з повітряними ваннами.
Загартовуючі процедури доповнюють усі форми роботи з фізичного виховання підвищуючи їх ефективність. Для масового використання в режимі дня різних вікових категорій проводимо традиційне загартування повітрям (повітряні ванни, прогулянки, сон з відкритими фрамугами), водою (місцеві і загальні, обливання, умивання, плескання), сонцем (сонячні ванни) відповідно до розроблених норм і методів.
Нетрадиційні загартовувальні процедури, в тому числі інтенсивне загартовування (ходіння босоніж) проводяться вихователями, а спеціальні лікувально-профілактичні заходи (аромотерапія) проводить сестра медична старша Сорокіна О. Л. за призначень лікаря, обов’язково за згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я, самопочуттям.
Медико-педагогічний контроль за фізичним виховання забезпечує комплексне здобуття відомостей простан цієї роботи в закладі дошкільної освіти спільними зусиллями медичних працівників (мед.сестри) та педагогів (завідувача, вихователя - методиста, вихователя).

Нормативна база для літнього оздоровлення дітей

Закон України "Про оздоровлення та відпочинок дітей"

Типове положення про дитячий заклад оздоровлення тавідпочинку

Примірний перелік документації в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку

Інструктивно-методичні рекомендації «Про організацію фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період»